Видатні вчені, що працювали в Інституті

Микола Митрофанович Крилов (1879 -1955)


М. М. Крилов народився 17 (29) листопада 1879 р. в Петербурзі в родині дворян. Дитячі роки М. М. Крилова пройшли в родинному маєтку в с. Ковганівка на Житомирщині. У родині майбутній учений отримав початкову освіту, яку продовжив у Київському кадетському корпусі. 1898 р. Микола Крилов вступив до Петербурзького гірничого інституту, який закінчив 1904 р. зі званням гірського інженера. Ще будучи студентом інституту, М. М. Крилов отримав премію ім. Г. А. Тіме за студентську роботу з математики.

Після закінчення інституту М. М. Крилов став вільним слухачем математичного факультету університету Св. Володимира, однак у зв’язку з революційними подіями вимушений був займатися освітою самостійно. Протягом 1907-1910 рр. поглиблював свої знання у Франції та Італії, де слухав лекції всесвітньо відомих математиків. У родинному маєтку у 1910 р. М. М. Крилов закінчив наукову працю “О разложениях в ряды по фундаментальным функциям, встречаемых при интегрировании одного дифференциального уравнения с частными производными 4 порядка и о разложении по полиномам Якоби” з присвятою своїй матері. За цю роботу 1911 р. йому було присвоєно науковий ступінь ад’юнкта кафедри математики Петербурзького гірничого інституту. З 1912 р. по 1917 р. М. М. Крилов працював професором на кафедрі. 1917 р. М. М. Крилов переїхав до Криму, де став професором Кримського (Таврійського) університету. Цього ж 1917 р. він отримав науковий ступінь доктора математики в Київському університеті.

У 1922 р. М. М. Крилову присвоєно звання дійсного члена Академії Наук УРСР, і з цього часу аж до 1945 року він завідував кафедрою математичної фізики. М. М. Крилов часто виїздив за кордон, де брав участь у різноманітних конференціях, читав лекції. 1924 р. він був серед учасників Міжнародного математичного конгресу в м. Торонто (Канада). А 1928 р. М.М.Крилов як делегат Академії наук СРСР узяв участь у міжнародному математичному конгресі в Болоньї (Італія) та Міжнародному електротехнічному конгресі, що відбувся в Парижі. Протягом 1926-1927 рр. М. М. Крилов у Західній Європі проводив конференції та читав лекції в наукових установах та навчальних закладах. Зокрема, в Неаполітанській академії наук, Неаполітанському університеті, Математичному інституті Болонського університету, Страсбурзькому університеті та Паризькому математичному товаристві. Також він читав лекції для професорсько-викладацького складу Коїмбрського університету в Португалії. За плідну наукову діяльність М. М. Крилову 1929 р. було присвоєно звання заслуженого діяча науки УРСР. Його обрано почесним членом Американського математичного товариства, Американської математичної асоціації, Французького математичного товариства.

За 50-річний проміжок часу, який Крилов віддав науковій діяльності, ним опубліковано близько 180 книг і статей з математичної фізики та математики. Основні праці стосуються інтерполяції, наближеного інтегрування диференціальних рівнянь математичної фізики, нелінійної механіки. М. М. Крилов розробив ряд нових методів розв’язання задач математичної фізики, застосовних як для доказу існування розв’язків, так і для фактичної їх побудови. З 1932 р. М. М. Крилов спільно з М. М. Боголюбовим більшу частину своєї наукової діяльності присвячував проблемам теорії нелінійних коливальних процесів, у якій їм вдалося закласти основи нелінійної механіки.

Микола Митрофанович Крилов пішов із життя 11 травня 1955 р. в Москві.

Усі права захищені © 2007 Інститут Математики