Бурилко Олександр Андрійович

Бурилко Олександр Андрійович



Освіта

    Закінчив Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка (1994).

    Дисертації

      Кандидат фіз.-мат. наук (1998).

      Доктор фіз.-мат. наук (2020).

      Напрямки досліджень

        • Теорія диференціальних рівнянь
        • Динамічні рижими та теорія біфуркацій
        • Нелінійні явища та детермінований хаос
        • Проблеми синхронізації у системах зв'язаних осциляторів, химерні стани
        • Гомоклінічні та гетероклінічні траєкторії, екстремальна чутливість до збурень
        • Симетрична динаміка та просторово розширені системи
        • Часово-оборотна симетрія
        • Застосування динамічних систем у фізиці, медицині та біології
        • Нейронні мережі, математичне нейромоделювання

        Досвід роботи

          З 1998 року працює в Інституті математики НАН України.

          Виступи на конференціях

            На титульній сторінці журналу зображено малюнок з нашої статті

            https://royalsocietypublishing.org/toc/rspa/2023/479/2278

            Інше

              Отримано умови введення локальних координат в околі інваріантного тороїдального многовиду та пов’язаної проблеми доповнення періодичного репера до періодичного базису. Встановлено умови розщеплюваності лінійних розширень динамічних систем за нормальними змінними в термінах знакозмінних функцій Ляпунова. Вивчалися проблеми гладкості функцій Гріна-Самойленка задачі про інваріантні многовиди, також досліджувались їх модулі неперервності.

              Проведено дослідження колективної динаміки в системах зв’язаних осциляторів та нейронів. Отримано низку результатів про повну та часткову синхронізацію в моделях типу Курамото з різною топологію зв'язку елементів та різними функціями взаємодії. Доведено існування інваріантних многовидів у зв’язаних системах із певними типами симетрій. Запропоновано осциляторну модель, що використовує явище пластичності нейронів, у якій також описано ієрархію частотних режимів та мультистабільність. Отримано низку результатів про гетероклінічні структури в системах різного типу, а також описано явища повільного перемикання, відповідні гетероклінічним циклам. Досліджено біфуркаційні переходи в осциляторних сітках з центральним елементом, що моделюють нейронні процеси пам’яті та уваги, описано складні гетероклінічні структури та хаотичні атрактори в цих системах.
              Усі права захищені © 2007 Інститут Математики