Заснування інституту
Інститут математики НАН України створено 13 лютого 1934 року на засіданні Президії ВУАН
у числі 22 інших наукових закладів у зв'язку із реалізацією комплексу заходів,
пов'язаних з переходом ВУАН на нову організаційну структуру (протокол № 6 засідання Президії ВУАН від 13 лютого 1934 року).
При цьому до складу Інституту математики увійшли колишні кафедри природничо-технічного відділу ВУАН:
прикладної математики (керівник Д. О. Граве), чистої математики (Г. В. Пфейффер)
та математичної статистики (М. П. Кравчук).
Тоді ж директором Інституту математики було призначено Д. О. Граве.
Сімдесятирічну історію Інституту математики можна умовно розбити на чотири періоди:
- становлення (1934 - 1944 рр.),
- повоєнне відновлення (1945 - 1959 рр.),
- розвиток у період з 1960 до 1989 року,
- сучасний етап розвитку (1990 - 2003 рр.).
Наукові школи
Упродовж усіх 70-ти років Інститут математики виконував своє головне призначення - проведення фундаментальних досліджень та підготовку висококваліфікованих наукових кадрів. У процесі цієї роботи в інституті було створено відомі наукові школи, які продовжують функціонувати і понині:
- нелінійної механіки та теорії коливань (М. М. Боголюбов, Ю. О. Митропольський, А. М. Самойленко);
- математичної фізики (М. М. Боголюбов, Ю. О. Митропольський, О. С. Парасюк, Д. Я. Петрина, В. І. Фущич, Ю. І. Самойленко);
- теорії диференціальних рівнянь та динамічних систем (М. П. Кравчук, Ю. Д. Соколов, А. М. Самойленко, О. М. Шарковський);
- функціонального аналізу (С. Банах, М. Г. Крейн, Ю. М. Березанський, І. В. Скрипник, М. Л. Горбачук, Ю. С. Самойленко);
- теорії ймовірностей та математичної статистики (М. П. Кравчук, Б. В. Гнєденко, А. В. Скороход, В. С. Королюк, М. І. Портенко);
- теорії функцій (М. О. Лаврентьєв, М. П. Корнєйчук, В. К. Дзядик, О. І. Степанець, П. М. Тамразов);
- математичних проблем механіки та обчислювальної математики (М. О. Лаврентьєв, О. Ю. Ішлінський, В. М. Кошляков, І. О. Луковський, В. Л. Макаров);
- алгебри і топології (Д. О. Граве, В. М. Глушков, О. В. Погорєлов, С. М. Черніков, А. В. Ройтер, В. В. Шарко).
Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons Attribution/Share-Alike